Себастіян Тран: “Чого я навчився в Udacity”

Генеральний директор видатного навчального сервісу залишає свою посаду. Що він залишив після себе? Розповідає EdSurge


Світ вперше почув про Себастіяна Трана в кінці 2011 року, коли 160 тисяч чоловік зі всього світу зареєструвалися на безкоштовний онлайн-курс, створений ним та його колегою Пітером Норвігом в Стенфордському університеті. До кінця року Тран заклав фундамент для майбутнього Udacity. А далі вже послідувала MВОК-манія.

З тих пір Udacity дуже виросла та змінилась. Компанія, яка залучила $163 млн фінансування, наймає близько 200 чоловік. На даний момент вона нараховує близько 11 тисяч платних студентів для своїх програм наноступеню. Ці пропозиції варіюються від основного наноступеня ($199 в місяць) до програми під назвою “Nanodegree Plus” ($299 в місяць), а також своєї новітньої програми “Udacity Connect”, яка дозволяє студентам спілкуватися віч-на-віч з іншими користувачами з Нью-Йорку, Сан- Франциско і Лос-Анджелеса. Udacity пропонує повернення грошей в тих випадках, якщо студент не знайшов роботу. Також більша частина навчальної програми в Інтернеті є безкоштовною (але без можливості отримати сертифікат після закінчення).

Минулого тижня Тран написав повідомлення в блозі про те, що залишив пост головного виконавчого директора, щоб обійняти новий – голови і президента. Новий генеральний директор компанії – Віш Махіджані, котрий приєднався до Udacity в травні 2013 року в якості головного операційного директора, та який раніше працював головним операційним директором в Zynga (і був старшим віце-президентом з пошуку в Yahoo).

Тран дав інтерв’ю EdSurge, в якому поділився деякими своїми спостереженнями щодо МВОК, Udacity і думками про те, чим планує займатися далі.

Щодо зміни нового генерального директора:

Я не бачу особливих змін. В якомусь сенсі це повільний перехід. Віш керував компанією деякий час, і він справді ідеально підходить для цього. Я ніколи не керував компанією такого масштабу. Але я прийматиму участь у всьому цьому, як і раніше.

Недоліки посади:

Як генеральному директору мені було досить важко заглиблюватися в усі деталі проектів. Генеральний директор має мегафон. Після того, як я сказав, що залишаю пост, три окремі команди звернулися до мене з новими ідеями. Вони сказали: “Коли Ви були генеральним директором, нам було не зовсім комфортно обговорювати ці ідеї з Вами”. Тепер у мене буде набагато більше свободи бути залученим у сам процес.

Udacity

Про те, що він дізнався про інтернет-освіту:

Поворотним моментом став наш найперший клас в Стенфордському університеті. Ми зрозуміли, що існує безліч чудових людей по всьому світу, які дійсно заслуговують на те, щоб навчатися в такому місці, як Стенфорд. З тих пір наша мета в Udacity полягала в демократизуванні освіти. Коли ми вирішили співпрацювати не з університетом, а з компанією (а саме, з AT&T, а пізніше вже з іншими, включаючи Google), ми дали ясно зрозуміти, що думаємо не стільки про те, як залучити людей в коледж, скільки про те, як забезпечити їх роботою потім. Однією з ключових переваг освіти є те, що вона надає важелі, щоб знайти роботу, і особисту вигоду, щоб отримувати дохід.

Коледж часто піддавався критиці за те, що вартість його навчання була дуже високою. А потім, після того, як ви заплатили гроші, вам знадобиться більше року, щоб знайти роботу. Таким чином, ми створили програму, яка повертає людям назад їх гроші, якщо вони не знаходять роботу протягом шести місяців. Гадаю, що так і повинно бути.

Про те, чому піти в коледж краще, ніж отримати роботу:

Коли почалася МВОК-хвиля, кожен журналіст пов’язав цю історію зі зміною коледжу. Але ми залучаємо різних людей, не тільки тих, які відвідують коледж. Студенти коледжу молодші більш ніж на шість років.

У нас майже немає студентів коледжу людей, які отримуть наноступень Udacitу. Дані показують, що типовий студент Udacity – це ступінь після коледжу. Вони навчаються впродовж усього життя. Вони, як правило, дуже зайняті люди; багато з них працевлаштовані. Вони зосереджені на своїх навичках. Вони повертаються, щоб отримати другий сертифікат. Ми направляємо людей від однієї галузі до іншої. Якщо вони прагнуть стати аналітиками, то, як правило, не хочуть витрачати цілих чотири роки на навчання.

Що залучає студентів до Udacity:

Існує справжня нестача технічно кваліфікованих робітників в таких місцях, як Кремнієва долина. Наприклад, МакКінсі вважає, що існує більше 100 тисяч відкриттів для вчених даних. Udacity допомагає людям рухатися з одного місця до іншого. І ми намагаємося оптимізувати це все за короткий проміжок часу. Подивіться, як розвивався коледж протягом століть! Світ рухається так швидко, що не завжди вистачає часу освоїти нові навички.

Що Tран і Udacity робитиме задля руху вперед:

Ми проводимо експерименти. Стратегія наступна: зробити все, що потрібно, щоб надати студентам додатковий досвід і навички. А спрацює це чи ні – справа часу. Наприклад, ми міркуємо над тим, що мотивує студентів. Більшість з нас потребує допомоги від людей. Вони потребують підтримки один до одного. Таким чином, це означає, що Udacity рухається від того, щоб бути компанією, що постачає контент, до тієї компанії, яка надає як контент, так і послуги.

Те, що відрізняє нас від перших днів, коли ми тільки що розробили контент – це те, що люди навчаються краще за допомогою проектів, аніж прослухування лекцій. І їм потрібен зворотний зв’язок. І ось саме зворотний зв’язок і є нашою задачою. Коли студенти роблять свої домашні завдання, вони отримують його протягом 1,5 годин. І це дуже сильно відрізняється від МВОК.

Таким чином, студенти отримують зворотний зв’язок. Проте, це коштує грошей. Ви не можете просто взяти і отримати його безкоштовно. Тому ми беремо плату за цю послугу один-на-один (близько $100 в місяць).

Студенти, як не бажають платити, не отримують зворотний зв’язок від нас. Вони використовують МВОК. А коефіціент завершення вимірюється у відсотках. Коли студенти користуються програмою, за яку заплатили, показники завершення вищі на 60%.

Sebastian_Thrun_Leaves_Interview_2

Про негативний вплив MВОК та Udacity на навчальні заклади:

Висновки щодо того, як MВОК змушують коледжі деградувати, досить поспішні. Дані показують, що усі студенти дуже різні.

Коментарів немає.

Залиште свій коментар