Правильне навчання − єдиний шанс перемогти в боротьбі за робоче місце

Майкл Хорн, експерт зі змішаного навчання, пояснює важливість глобальних перетворень освітньої системи внаслідок автоматизації робочих процесів. Переклад статті здійснено командою MOOCology.


Швидкий технологічний прогрес, який ми бачимо навколо, вже в найближчий час дозволить масово використовувати роботизацію в нечуваних досі масштабах. Звичайно, люди при цьому ризикують втратити свої робочі місця.

У своїй статті для Quartz, я писав про термінову необхідність здійснити перехід до змішаного навчання,  в центрі якого будуть навички та компетенції. Ми звикли міряти ефективність освіти годинами. Щоб просунутись вперед варто відмовитись від цих критеріїв, адже ми готуємо громадян для майбутнього, в якому будуть зовсім інші стандарти праці.

Ця тема настільки важлива, що поверхневого знання буде недостатньо. Частина мого тексту була присвячена впливу персоніфікованого підходу для учня при змішаному навчанні. Група ділових і академічних лідерів написала навіть “Відкритий лист сприянню цифрової економіці”, який містив рекомендації для відповідальних державних службовців стосовно необхідності “перепроектування освіти на всіх рівнях з використанням можливостей інформаційних технологій”.

Один з акцентів полягає в тому, що робочі місця нової економіки майбутнього будуть спиратися на здатності, які роблять нас, людей, унікальними та відокремлюють від машин: “Ми повинні відійти від зубріння та замість цього розвивати сильні унікальні сторони учня, такі як творчість та міжособистісна взаємодія”.

Перехід до змішаного навчання, в свою чергу, сприяв би вчителям “зосередитись на допомозі студентам в праці над важливими та значущими проектами, брати участь у дискусіях і діяльності співтовариств, а також у заходах, які дозволяють учням виявляти їх пристрасті, створювати та впроваджувати інновації”.

Наприклад, в школах мережі “Самміт”, заснованої в Каліфорнії на системі змішаного навчання, школярі мають 16 годин на тиждень для “персоналізованого часу навчання” з навчальними веб-додатками. Куратори допомагають встановити цілі на тиждень, місяць та рік, відповідно до їх власного навчального плану. Оскільки в навчанні приділяється окрема увага кожному учню, цього часу більш ніж достатньо щоб освоїти головні знання та навички шкільної програми. А решта для приділяється іншим важливим складовим процесу: фізичній культурі, додатковому читанні, соціальним навичкам, мистецтву. Окрім цього, 8 тижнів на рік школярі приймають участь в проекті “Експедиція”, коли вивчають не академічний, а реальний світ. Вони мають можливість стажуватись та отримувати професійний досвід у напрямку, до якого відчувають пристрасть.

We_Need_Blended_Learning_2
Саме до цього хорошим додатком виступає освоєння та відпрацювання автоматизму базових знань. Адже, завдяки творчому підходу та реальним навичкам учні починають розуміти, які знання ім потрібно запам’ятовувати для практичної діяльності. Чому це так можливо? Саме такий підхід по-перше зробить школярів у майбутньому цільними особистостями, а по-друге допоможе знайти ім професійну життєву реалізацію. Саме про це пишуть у своєму аналітичному прогнозі Томас Девенпорт та Джулія Кірбі в Harvard Business Review. Їх стаття має назву “Залишитися в грі в епоху автоматизації: стратегії для збереження оплачуваної роботи в час розумних машин”.

Автори розповідають, що наразі підприємства все більше налаштовані на масову реалізацію “стратегії автоматизації”, тобто замість долучення більшої кількості працівників віддають процеси комп’ютеризованому обладнанню.

На противагу цьому вони пропонують “взяти на озброєння” більш дієвий та продуктивний метод − “стратегію доповнення”, при якому людський фактор “контролює та вдосконалює” інформатизовані процедури.

Чому ж така велика кількість роботодавців ігнорують ці тенденції? Багато хто й досі сприймає роботизацію як спосіб скоротити працівників та менше платити зарплатню. Цей підхід є тупиковим. Адже в період масової доступності технологій лише талановиті співробітники зможуть робити продукт дійсно унікальним, кіборги цього не зроблять. Ось чому нам потрібні розумне та творче навчання. Ось чому я погоджуюсь з Клейтоном Крістенсеном у вирішенні “капіталистичної дилеми”, який закликає до глобальних “продуктивно-оздоровчіх” інновацій із задіянням сильних сторін людського фактору, а не бездумні ринкові нововедення та скорочення.

We_Need_Blended_Learning_3

Варто сказати, що робочі місця, створені за допомогою “стратегії доповнення” вимагатимуть максимальної творчої реалізації. Це важно. Як ніколи гам потрібні навчальні системи, які зможуть готувати дійсно “глибоких” спеціалістів, до того ж масово. Лише “багажу знань” буде недостатньо, потрібні навички аналізу та критичного мислення.

Також у відкритому листі багато уваги приділено часовим рамкам навчання. Аналогії на кшалт “Людям потрібно вчитися принаймні 2 роки” більше не актуальні та не доречні. Критеріями повинні виступати практичні навички, лише вони повинні визначати мету навчання. Саме із цього нам потрібно виходити. Отже, відтепер потрібно зосередитись “не на вимірюванні шкільних років, а на заходах, які дозволяють нам бачити, чи засвоїли студенти необхідні практичні знання та чи реалізували свої навички та схильності”.

Технологія змінює суспільство кожного дня, вкрай важливо, щоб наша система освіти йшла в ногу з часом.

Коментарів немає.

Залиште свій коментар