Хочете створити освітній веб-сервіс? Спочатку прочитайте це…

Крістофер Педрегал, засновник Socratic, пояснює як найкраще навчати підлітків за допомогою мобільних пристроїв. Переклад статті здійснено командою MOOCology.


Протягом наступних чотирьох років майже мільярд учнів підуть у середню і вищу школи, а якщо останні прогнози є точними, то більшість з них буде мати смартфон в кишені. Ці учні будуть вирішувати, які програми і коли використовувати, таким чином, потенційно маючи більшу частину освіти в своїх власних руках.

Є значна кількість програм, створених для того, щоб обслуговувати безпосередньо самих учнів. Освітні рейтинги на чолі з іграми, засобами шкільної організації та додатками, котрі орієнтуються загалом на учнів, наприклад, Duolingo, Quizlet та нещодавно випущений PhotoMath − задовольняють лише маленьку кількість потреб студентів, залишаючи величезний потенціал для нових учасників.

Ми провели останні два роки в Socratic, вивчаючи питання про те, як студенти навчаються за допомогою Інтернету. В надії надихнутися на розвиток програм, більш орієнтованих на студентів, ми хотіли б поділитися деякими з наших ідей про те, як на сьогоднішній день учні використовують свої телефони під час навчання.

Кількість заряду батареї − це все

Для підлітків телефони є центральним вузлом соціальної взаємодії і місце, де розгортаються події в реальному часі. Вартість бути не в центрі цього дуже висока, тому вони постійно перевіряють свої телефони. Проте, постійне використання телефонів означає тільки одне − те, що користувачі залежать від стану заряду батареї, вільного місця для зберігання файлів тощо.

Під час одного тесту для користувачів студентка не помітила нової особливості, яку ми ввели, тому що її екран був занадто тьмяним. Таким чином дізнались, що більшість учнів середньої школи тримають яскравість на мінімумі, щоб їх телефони могли протриматися увесь день.

Ми також виявили, що учні, як правило, використовують безліч програм, а це означає, що дуже часто їм не вистачає пам’яті для зберігання даних на своїх пристроях. Якщо ваша програма займає багато місця або швидко саджає батарею, не дивуйтеся, якщо її буде видалено.

Фотографії − гарний спосіб обмінюватися контентом

Друкувати питання щодо домашнього завдання на мобільний телефон займає безліч часу, а багато з них й зовсім не можуть бути надрукованими (наприклад, математичні символи, діаграми, графіки). Але все це можна миттю сфотографувати. Як правило, школярі так і роблять.

Creating_App_For_Students_2

Для них це звично − прикріпити фотографію не до кінця вирішеної задачі, відправити її другові, а той, в свою чергу, напише наступні кроки на папері, сфотографує та відправить назад. Студенти також використовують зображення для обміну цифровим контентом; зробити скріншот і поділитися ним набагато простіше, аніж копіювати і вставляти довжелезне посилання.

Введення функції “додати фотографію” було нелегким, але це було того варте. PhotoMath має власну технологію для розпізнавання рівнянь. Є нові API для розпізнавання зображень від Google і IBM, які, на диво, є досить точними, а такі програми, як GotIt і Mathcrunch дозволяють студентам відправляти фотографії зі своїми запитаннями прямо викладачам.

Телефонами − вчитель, а не підручник

Коли студенти звертаються за допомогою до Інтернету, вони часто починають з введення в Google стрічку точного запитання, а закінчують, як правило, на Вікіпедії або інших довідниках. Тільки тоді, коли нічого не знайдено, студенти корректують свій запит, щоб надати йому більш точного характеру.

Цікаво, що від самого початку більшість так званих “високоякісних” освітніх сайтів (Khan Academy, CK-12, Coursera і т.д.) не були створені для того, щоб відповісти на конкретні запитання, саме тому вони і не відображаються у результатах пошуку.

При створенні освітнього контенту вам слід задуматися про його модульність і зробити його доступним для пошуку саме за тими типами питань, які задають студенти.

Телефон − не комп’ютер

Більшість освітнього контенту в Інтернеті було створено для читання на комп’ютері з великим екраном і швидким підключенням. Ми спостерігали за тим, як студенти перегортали 20 сторінок PDF-файлів на своїх телефонах, скаржучись на маленький шрифт. Навіть звичайні веб-сайти, не оптимізовані для мобільних пристроїв, дуже незручно читати зі смартфону. Згідно з тестами, 40% сайтів, які студенти відкривають через телефони, завантажуються довше п’яти секунд.

Контент, створений для телефону, повинен бути мобільним від самого початку: швидким, фрагментованим і легко читабельним на маленькому екрані. Бонусом мультимедії на мобільних пристроях є анімаційні картинки, котрі відмінно працюють, а якщо у вас є відео, беріть приклад зі Snapchat’s lead, які зробили свої покази вертикально орієнтованими, щоб студентам, таким чином, не потрібно було перевертати свої телефони. Крім того, перевірте Primer app від Google для інноваційної карти на основі призначеного для користувача інтерфейсу.

Чат допомає навчатися

Якщо Google не працює, учні звертаються за допомогою до своїх друзів. Якщо вони працюють один на один або в невеликих групах, то зазвичай використовують IiMessage, Facebook Messenger або WhatsApp. Для того, щоб спілкуватися з усім своїм класом, вони часто створюють групи в Facebook на початку року і запрошують всіх своїх однокласників вступити до них. Це стає, так званим, місцем, щоб запитати про пересування класу, а іноді й попросити допомогу з домашнім завданням.

Creating_App_For_Students_3

Студенти, з якими ми говорили, кажуть, що добре зають, хто точно в їх класі розуміє викладений матеріал і як охоче він буде допомагати їм. Вони також пам’ятають про те, кого вони просили про допомогу занадто багато разів.

Якщо ви створюєте соціальний продукт, задумайтесь про те, з ким студенти захочуть поділитися ним. З найкращим другом? Кількома однокласниками? З усім класом? Чи побачить вчитель те, що вони постять? Відповіді будуть істотно впливати на тон і зміст того, що розміщують студенти.

У 1980 році Стів Джобс вдало порівняв персональний комп’ютер з “велосипедом для розуму“, тому що він дозволяє людям робити більше. Ми вважаємо, що смартфони можуть виконувати ту ж саму роль для студентів: надавати їм надздібності, щоб вони могли дізнатися більше, глибше про щось та за власним бажанням.

Зрозуміло, що є мільярди людей по всьому світу, які хочуть вчитися, а смартфони, у свою чергу, могли б зробити навчання доступнішим. Щоб це сталося, потрібно багато працювати, але чим раніше ми це робимо, тим краще.

Коментарів немає.

Залиште свій коментар