Чи заслуговує вища освіта порятунку?

Девід Блейк, генеральний директор Degreed, розмірковує над питанням доцільності збереження основ традиційного навчання. Переклад статті здійснено командою MOOCology.


Напевно, Ви і раніше чули заяви про те, що вища освіта доживає свої останні дні.

У той час, як більшість намагається вказати пальцем на Масові Відкриті Онлайн Курси та інші форми дистанційної освіти, як на головних “винуватців урочистості”, ми бачимо, що насправді головна атака на університети виходить з безліч інших джерел. Студенти та роботодавці стають все більш вимогливими до здобуття реальних професійних навичок, а федеральний уряд вимагає більшої відповідальності. Ось чому, завдяки своїй практичності, альтернативні моделі навчання та дипломи так швидко здобули популярність.

В той самий час звідусіль ми почали чути вимоги оновити або безпосередньо знищити навчальну ступінь як таку. Втім, декому хотілося б її зберегти. Все це змушує задатися нас питанням: “Так, зрештою, чи потрібно рятувати поточну систему освіти?”

Паралель до поточної ситуації можна побачити в дискусіях про порятунок вимираючих мов. Вочевидь ще не варто передчасно стверджувати, що вища освіта знаходиться на останньому подиху, хоча про це і свідчить велика кількість фактів.

Стаття BBC Magazine 2010 під назвою “Чи варто рятувати зникаючі мови?” надає деякі аргументи захисників стародавніх мов. З одного боку, вони стверджують, що вимираючі мови повинні бути врятовані для запобігання “культурної втрати”. Аналогічним чином багато хто бажає утримати традиційну модель освіти на плаву головним чином тому що саме так завжди поступали раніше.

З іншого боку, такі, як письменник і телеведучий Кенан Малик, вважають, що зберігати зникаючі мови – “ірраціонально”, оскільки “культурні форми весь час губляться. Сказати, що кожна культурна форма повинна існувати вічно – це смішно”. Малик вважає, що робота над збереженням мов – це не що інше, як спроба чіплятися за минуле замість того, щоб рухатися в майбутнє.

У системі вищої освіти відбувається боротьба між тими, хто хоче зберегти минуле з його чотирирічними ступенями в галузі гуманітарних наук, і тими, хто хоче рухатися вперед, у майбутнє, в якому будуть оцінюватися більш гнучкі, дискретні, засновані на компетентності, навички. Так що ж вибрати? Оскільки основна роль освіти полягає в тому, щоб підготувати людей до майбутнього, відповідь здається очевидною.

Reasons_for_Saving_Education_2

Сформована система вищої освіти давно зупинилася у розвитку. Вона відмирає подібно до того, як помирає мова, коли зникає її останній носій. В якості альтернативи вона хіба що може піти шляхом природної мовної зміни, який передбачає поступовий розвиток мови довгий період часу. Найкращі і корисні частини будуть збережені, швидше за все, вони плавно трансформуються у нову форму, в той час, як застарілі підуть у небуття.

Освіта наближається до переломного моменту – засновані на компетентності програми набирають силу з кожним днем, цифрові дипломи та сертифікати поступово отримують визнання, а перші студенти нестандартних освітніх форматів успішно просуваються в трудову сферу діяльності. Якщо традиційна вища освіта хоче пережити ці зміни і, більш того, брати участь у них, їй необхідно діяти інакше, ніж це відбувається з відмираючою мовою, і почати реагувати на потреби своїх “носіїв мови” – сьогоднішніх студентів.

Коментарів немає.

Залиште свій коментар