Чи відбудеться революція в українській системі освіти?

Громадський проект масових відкритих онлайн-курсів (МВОК) – «Prometheus» створив онлайн-платформу, де пропонує курси, особливістю яких в тому, що це не тільки викладання українською мовою, а й те, що вони можуть бути створені лише в Україні або мають значну національну специфіку: право, історія, іноземні мови для українців тощо. Чи відбудеться революція в освіті України намагаються розібратися на сторінках zn.ua.


В Україні запустили проект Prometheus — аналог світових масових онлайн-курсів типу Coursera, EdX, Udacity. Український варіант об’єднав зусилля окремих викладачів КНУ ім. Тараса Шевченка, КПІ та Києво-Могилянської академії. Онлайн-платформа пропонує чотири навчальні курси: “Історія України: від Другої світової війни до сучасності”, “Фінансовий менеджмент”, “Основи програмування мовою Python”, “Розробка та аналіз алгоритмів”. Міжнародний радник з питань систем освіти та інновацій Кен Робінсон у своєму виступі на TED Talks зазначив: “Усі сучасні системи освіти перебувають на етапі реформування, але цього недостатньо, реформа нині вже не є дієвою, бо вона покликана вдосконалити модель, яка не працює. Нам потрібна не еволюція, а революція в освіті. Система має втілитись у щось нове”.

Міжнародний радник з питань систем освіти та інновацій Кен Робінсон у своєму виступі на TED Talks зазначив: “Усі сучасні системи освіти перебувають на етапі реформування, але цього недостатньо, реформа нині вже не є дієвою, бо вона покликана вдосконалити модель, яка не працює. Нам потрібна не еволюція, а революція в освіті. Система має втілитись у щось нове”.

Що таке МВОК?

Сер Робінсон казав не про масові відкриті онлайн-курси (МВОК), але їх засновники претендують саме на революційні зрушення в системі освіти. МВОК — це комбінація відеолекцій, інтерактивних завдань і форумів для обговорення навчальних матеріалів. Їхня особливість у наданні вільного й безоплатного доступу до найкращих навчальних курсів університетського рівня всім охочим, незалежно від місця проживання, віку чи статків. Запровадження такого формату є унаочненням концепції навчання протягом усього життя (Life Long Learning). Особливість запровадження українського відповідника таких курсів — це не тільки викладання українською мовою, а й акцент на курсах, що можуть бути створені лише в Україні або мають значну національну специфіку: право, історія, іноземні мови для українців тощо.

Чим це відрізняється від дистанційного навчання?

Дистанційне навчання запроваджено в Україні з початку 2000 р., і частина вишів активно його використовує. Така форма навчання прирівнюється до денної і заочної, часто триває стільки ж і є платною. Але нинішній тренд онлайн-освіти вирізняється тим, що значно розширює можливості дистанційного навчання, його ефективність та аудиторію. Наприклад, Prometheus не визначає термінів виконання завдань, аби не обмежувати слухачів жорсткими часовими рамками. Для контролю знань викладачі використовують різноманітні інтерактиви: від закритих і відкритих тестів — до перевірки математичних, хімічних рівнянь та програмного коду на сервері. Співзасновник проекту Іван Примаченко розповідає, що в наступних курсах буде також випробувано техніку перевірки есе — peer review — анонімне оцінювання користувачами творів одне одного за визначеними критеріями.

Співпраця з університетами

Платформу масових онлайн-курсів університет може створювати самостійно або ж об’єднавши зусилля кількох провідних вишів, компаній та організацій. Український проект Prometheus — ініціатива, що не залежить від будь-якого університету ні процедурно, ні фінансово. Вона ґрунтується на співпраці викладачів і співробітників різних інституцій. А для створення курсів проекту відбирають найкращих фахівців у своїй сфері, які мають значний викладацький досвід і вміють захопити слухачів. Проректор КНУ ім. Т.Шевченка Володимир Бугров зазначає, що інноваційний підхід до навчання надає студентам доступ до ширшого кола інформації, тому вже сьогодні вивчаються можливості співробітництва із зазначеним проектом. Адже ВНЗ можуть використовувати онлайн-платформи для створення формату змішаного навчання. До слова, перші такі експерименти у США демонструють поліпшення навчальних результатів до 35%. Формат змішаного навчання передбачає використання відеолекцій як базового матеріалу і поточного контролю, а зустрічі в аудиторіях — для обговорення найважливіших питань та остаточного оцінювання знань студентів. Зокрема, масовий онлайн-курс “Розробка та аналіз алгоритмів”, який стартує на Prometheus цього місяця, вже успішно випробувано у навчальному процесі КПІ.

Особливості МВОКів

Робота починається зі створення докладного плану лекцій, завдань та обговорень. “Навіть якщо курс викладається в університеті вже понад 20 років, він не може бути механічно перенесений у режим он-лайн. Відбувається його адаптація до нового формату”, — каже Іван Примаченко. Тривалість відеолекцій, для максимальної зручності перегляду, не повинна перевищувати 20 хвилин. Усі матеріали курсу після його початку доступні користувачам у будь-який час доби. Доступ до них не закривається і після завершення курсу: нові слухачі так само можуть переглядати лекції, виконувати завдання й отримати сертифікат. Головна складність для Prometheus на даному етапі — стрімке зростання кількості користувачів, швидкість якого в рази перевищила очікування. За два місяці з моменту запуску на сайті зареєструвалося понад 30 тис. осіб із 30 країн світу. Це не лише великий успіх, а й відповідальність і навантаження на сервери та кожного, хто працює над проектом. Попри високі цілі і вдалий старт масових відкритих онлайн-курсів в Україні все ще існує низка викликів і проблем, які потребують розв’язання.

  1. Відсутність початкової бази онлайн-курсів в Україні. Попередній запуск МВОК було здійснено в КНУ ім. Т.Шевченка — “Університет он-лайн”. Курс виявився популярним, на нього зареєструвалося понад 9 тис. учасників, але існування в рамках державного закладу ускладнило й уповільнило подальшу роботу над ним. Prometheus — громадський проект, і це істотно розширює можливості. Його успіх залежить від злагодженої роботи всіх складників: технічної бази сайта, фільмування лекцій, пошуку кандидатур викладачів, переговорів з партнерами. Але проект уже задав певну планку, нижче від якої запускати навчання он-лайн в Україні буде просто непристойно.
  2. Консервативність української системи освіти. Несприятлива ситуація на Сході країни змусила інтенсивно запроваджувати онлайн-навчання для багатьох ВНЗ із зони АТО. Технічно готовими до новацій виявилася лише незначна кількість вишів. Проблема, за словами аналітика Центру досліджень суспільства Єгора Стадного, в тому, що викладачі і студенти часто не розуміють, як саме здійснюється навчання дистанційно. Багато хто думає, що достатньо вислати на електронну пошту завдання і так само зібрати відповіді, проте це лише найпростіший спосіб. А тим часом викладачі можуть пройти короткі курси, де дізнаються, що таке освіта он-лайн і як використовувати її переваги для поліпшення навчального процесу.
  3. Сумнівна сертифікація і недовіра роботодавця. Слухачі, які набрали необхідну мінімальну кількість балів, виконуючи завдання курсу, отримують сертифікат з підписом викладача. З офіційним приєднанням ВНЗ до проекту їх видаватимуть не лише від імені викладачів, а й від імені університетів. Для запобігання непорозумінням буде задіяно спеціальні технічні можливості. Вони дадуть користувачеві змогу довести, що сертифікат отримав саме він, а не стороння особа. Але зрозуміло, що такий документ не є відповідником диплома про вищу освіту. Однак його цінність нині зростає, бо закінчення вишу вже не означає забезпечення гідного місця роботи.
  4. Відсутність фінансування та інших необхідних проекту. На сьогодні Prometheus існує завдяки волонтерський роботі засновників, цілої групи добровільних помічників і на гроші з аспірантської стипендії та викладацької зарплатні засновників Івана Примаченка (аспіранта КНУ ім. Т.Шевченка) та Олексія Молчановського (викладача КПІ). Але закордонні аналоги МВОКів застосовують модель прибутку, що базується на змішаному навчанні. Курси ліцензуються для багатьох університетів і використовуються як підручники наступного покоління. Прогнози, що онлайн-курси цілковито замінять нинішню модель вищої освіти, є, звичайно, перебільшенням, вважають експерти. Але це не означає, що вони не матимуть фундаментального впливу на розвиток навчання по всьому світу і в Україні зокрема. Використання сучасних технологій надає експериментальний простір, де викладачі й розробники освітніх технологій можуть випробовувати нові педагогічні та методологічні інструменти, включаючи автоматичне оцінювання завдань, інтерактивні симулятори та освітні ігри.

Коментарів немає.

Залиште свій коментар